Типові помилки у вихованні підростаючих дітей, які ми здійснюємо, навіть не помічаючи цього
Більше цікавого – в нашому Telegram-каналі
Звичайна історія: дитина встала з-за столу і не подякувала.
Їй подарували коробку цукерок, а вона навіть не згадала, що можна поділиться з батьками.
Прийшовши зі школи, вона буркнула щось невиразне собі під ніс і закрилася у себе в кімнаті.
Всі ці дрібні і, на перший погляд, не важливі деталі наростають, як снігова куля. І ось ми вже бачимо підлітка, який забуває привітати маму з днем народження. Або дівчину, яка виходить заміж за першого зустрічного, щоб швидше переїхати до нього. Не кажучи вже про вкрай непоправні ситуації.
Причини вчинків вже дорослої людини криються, як ми знаємо, в дитинстві. Мова не йде про те, що хтось винен чи має рацію. Якщо повернутися до витоків, саме батьки своїми діями створюють середовище, в якому формується поведінка та характер дитини. Адже як не крути, дорослий – і старший, і, за визначенням, розумніше.
Отже, кілька невидимих помилок, які роблять батьки, не підозрюючи до чого це може призвести:
1. Ніколи не віддавайте своїм дітям все найцінніше.
Дуже часто так проявляється бажання батьків компенсувати власне дитинство. Хочеться дати дитині те, чого ми самі були позбавлені. Реалізувати СВОЇ мрії через нього.
Якщо ви думаєте, що в цей момент у дитини в голові все складеться, і вона буде вдячною вам за дивовижні блага, – це не так. Дитина сприймає все, що відбувається з нею як норму. Їй просто немає з чим порівняти.
Що відбувається в її дійсності? Батьки в цей момент стають більше засобом отримання блага, ніж люблячими та найближчими дитині людьми.
2. Не сподівайтеся, що коли діти виростуть, то самостійно зможуть цінувати те, що ви для них зробили.
Більше цікавого – в нашому Telegram-каналі
Це дивовижний феномен дитячого сприйняття. Якщо ви самі не навчите дитину щедрості, поваги, почуття обов’язку та подяки батькам, дитина навряд чи зможе цьому навчитися, зависаючи в планшеті чи катаючись на скейті. Адже спадкоємність поколінь не народжується через слова: «Поважай маму» або «Подай бабусі стільчик». Вона відбувається через оцінку поведінки дитини та фіксацію ситуацій, де вона проявила неповагу.
Це спільне спілкування – не мораль(!!) на тему поваги. Це безпосередня поведінка батьків, яку діти зчитують і копіюють, мимоволі наслідуючи. Або щосили намагаються протистояти цій манері спілкування. Що є, за великим рахунком, одним і тим же.
3. Ніколи не жалійте дітей.
Якщо ви думаєте, що дитина маленька і нічого не розуміє – це ілюзія. Вже з року дитина дуже чітко розуміє свої межі та постійно прагне їх розширити. При цьому, вона встигає прилаштуватися до дорослих, в максимально вигідному світлі подаючи себе.
Якщо дорослий, розуміючи це, в потрібний момент твердо та спокійно наполягає на своєму, то дитина буде «грати за правилами». І ви зможете виховати в ній необхідні їй самій якості.
І на доріжку.
Виховання дитини – це процес не одного дня. Але його точно не можна пускати на самоплив. Інакше характер дитини формуватиметься за залишковим принципом і шляхом найменшого опору.
Заполните форму ниже и наш менеджер свяжется с вами в ближайшее время
Заполните форму ниже и наш менеджер свяжется с вами в течении рабочего дня
Заполните форму ниже и наш менеджер свяжется с вами в течении рабочего дня
Заповніть поля нижче і ми відправимо вам на пошту презентацію