Як діти перетворюються у серйозних дорослих?

Автор – Вікторія Лямець, сертифікований коуч Центру FEC 3/7.

Реальна робота починається з відновлення контакту дитини з самою собою. Тільки так вона стане не тільки успішною, але й щасливою.

Традиції багатьох народів розповідають, що приблизно у віці 5-7 років відбувається щось таке, після чого дитина починає стрімко втрачати світність, все більше консервуючись в одному стійкому образі. Виростаючи і «досвідчуючись», цей образ стає дорослим – непрохідно серйозним і таким, що постійно думає про себе.

Вперше я почула цю теорію років двадцять тому. І з тих пір життя постійно її підтверджує.

Нещодавно ми відкрили Центр 3/7 по роботі з дітьми.

Великі заходи завжди залишають неоднозначне враження. З дорослими все зрозуміло. Хтось був у захваті, хтось байдужий, а хтось за звичкою незадоволений. Це – ігри дорослого розуму.

У дітей все більш проявлене та реальне. Ось яку дивну тенденцію ми спостерігали.

На наш захід дітей прийшло значно більше, ніж дорослих. Було їх осіб тридцять. Щоб займатися з ними, ми виділили дві окремі зали. Дошкільнят зібрали в одному приміщенні, більш дорослих школярів – в іншому, щоб «дрібні» їх не напружували.

І ось що сталося. У залі з найменшими відразу почалося паломництво. Дорослі раз у раз заглядали в кімнату, тому що в ній панували радість, живі емоції (навіть якщо це невдоволення), жива дія. Всі були в досить активній дії та бадьорій атмосфері, хоча знайомі ці діти між собою не були. Їх це анітрохи не бентежило. Вони належали собі.

У другій залі, навпаки, панувало повне нерозуміння того, що відбувається. Діти до 10 років, які внутрішньо мріють повернути жвавість сприйняття та легкість життя, ще намагалися по-своєму висловитися. У них дещо виходило, хоча зарозумілість вже почала вставляти палки серйозності в колеса їх щастя.

А ось серед дітей віком до 13 років спостерігалася зовсім інша картина. Яке там самовираження? Яка радість життя? Нічого, крім телефону, телефону і телефону. Усі вхідні пропозиції та рекомендації відразу відсікали. Максимум, що могли назвати, – це свій профіль в Інстаграм.

З досвіду, працювати з такими дітьми набагато складніше, аніж з маленькими. Дуже багато часу йде на те, щоб до них елементарно достукатися. Лише потім можна прибирати якість, що їм заважає, або виробляти корисний навик. Для порівняння, з маленькими дітьми все інакше. Вони легко йдуть в процес, для них не потрібно придумувати складно вигнуту мотивацію.

Ми не можемо змінити цей світ за один день і навіть за один рік. Тому в роботі доводиться відштовхуватися від об’єктивних періодів дорослішання. Це існує. Діти об’єктивно закриваються не тільки від своїх батьків, а й від себе самих. Тисячі книг вчать, як брати до уваги зміни гормонального фону, прибудову до соціуму, мотивацію на успіх. А ми говоримо – реальна робота починається з відновлення контакту дитини з дитиною всередині себе. Тільки за такої умови вона стане не тільки успішною, але й щасливою.

Першоджерело: журнал Кореспондент

Поделитесь с друзьями

Рекомендуем к прочтению
Найсвіжіші новини Підпишіться і щотижня отримуйте нові статті одним листом
DMCA.com Protection Status
error: Content is protected !!